Голодомор – одна з найстрашніших катастроф в історії людства, яка могла зупинити життя всього українського народу.

      Це був найлютіший голод, якого не знала не тільки історія України, а, мабуть, історія будь – якої іншої країни, голод, який, і це вже стократно доведено, був навмисне влаштований з метою зламати і знищити українське селянство, що є основою нації. Житницею називали Україну впродовж багатьох століть. А, зокремо, 1933 рік – одним з найсприятливіших в радянській історії. Проте, навесні цього ж року в Україні помирало 25 тисяч людей щодня, 1000  – щогодини, 17 – щохвилини.

        Багато трагедій пережив наш народ, але страшнішого лиха, ніж голод 30-х років, історія України не знала.

         Учні Родниківської гімназії, як і вся Україна, під звуками скорботної мелодії, із запашними свічками у руках, вшанували пам’ять мільйонів жертв голодомору та політичних репресій. Проведено виставку малюнків учнів присвячених тематиці Голодомору. Класні керівники, класоводи провели виховні години «Свічка пам'яті незгасне».

         Дирекція гімназії у своїх  виступах наголосили, що ми повинні завжди пам’ятати, згадувати й розповідати юному поколінню про страшне лихо, якого зазнала наша Україна. Голодомор став національною катастрофою.

       Сьогодні, коли від початку голодомору минає 87 років, ми маємо чітко зрозуміти – головною, незаперечною цінністю для нас усіх є власна держава. Тож  нехай же  для її зміцнення на рідній землі згуртує нас, живих, пам’ять про всіх невинно убієнних – Свічка пам’яті незгасне!